Взаємозв'язок розумового розвітку з копінг-стратегіями у підлітковому віці
На сьогоднішній день проблематика копінг-стратегій активно досліджується в найрізноманітніших сферах життя і діяльності людини. Серйозна увага приділяється вивченню зв'язку копінг-стратегій, які застосовує індивід, з його емоційним станом, успішністю в соціальній сфері. При цьому копінг-стратегії оцінюються зі сторони їх ефективності або неефективності, а за критерій ефективності приймається зниження почуття вразливості до стресів.
Процеси подолання людиною важких життєвих подій в психологічній науці прийнято позначати як опанування, адаптивна поведінка або копінг-поведінка (від англ. - долати, справлятися).
Копінг-стратегії – це ті прийоми і способи, за допомогою яких і відбувається процес подолання несприятливої ситуації.
Копінг – порівняно молоде поняття в психології, яке є цілим напрямом нових досліджень в науці, як серед зарубіжних, так і серед вітчизняних вчених.
Дослідженнями зв’язку копінг-стратегій з емоційним станом людини та її життєвими переживаннями займалися Фолькман С., Лазарус Р., Мерфі Д., Нартова-Бочавер С.К., Хекхаузен Х., Прохоров А.О.Волкова Н.В., Дементій Л.І., Анциферова Л.І. та ряд інших дослідників. Зарубіжні дослідники Дж. Сінгер та Л. Девідсон відзначали, що люди по-різному інтерпретують стресову ситуацію. Вони можуть оцінювати її як загрозу або як вимогу. Стресові наслідки, на думку учених, можливі тільки в тому випадку, якщо подія сприймається людиною як загроза, якщо ж подія сприймається як вимога, то це викличе інший спосіб відповіді на нього.
Що стосується когнітивної сфери, то роботи по вивченню впливу копінг-стратегій на академічну успішність поки представлені в психологічній літературі дуже поверхово. Так, наприклад, не можна чітко і однозначно заявити, що успішні копінг-стратегії ведуть до високих результатів у навчанні. Однак, є дослідження,які свідчать, що підлітки (чоловічої статі), які роблять вибір на користь більш продуктивних копінг-стратегій, мають явну перевагу в навчанні. А саме: вони демонструють схильність до кращих результатів у навчанні, ніж від них очікують по результатах тестів на визначення IQ.
Копінг-стратегії та їх вплив на особистість і її життєву позицію є питанням, яке активно досліджується психологами та не втрачає своєї актуальності, адже з’являються все нові аспекти вивчення цієї проблеми.
Отже, у зв’язку з актуальністю та недостатньою вивченістю даної проблеми у теоретичному й практичному планах виникла необхідність у виборі теми нашого дослідження: «Взаємозв’язок розумового розвитку з копінг-стратегіями у підлітковому віці».
Об’єкт дослідження: Розумовий розвиток; копінг-стратегії
Предмет дослідження: Взаємозв’зок розумового розвитку з копінг-стратегіями у підлітковому віці
Мета дослідження: вивчення особливостей взаємозв’язку розумового розвитку з копінг-стратегіями у підлітковому віці.
Гіпотеза дослідження полягала в припущенні про те, що високі показники розумового розвитку у підлітковому віці відповідатимуть копінгу зорієнтованому на вирішення задач, відповідно низькі показники відповідатимуть копінгу зорієнтованому на уникнення вирішення задач та копінгу зорієнтованому на емоціяї особистості.
Відповідно до мети і гіпотези були поставлені такі завдання дослідження:
здійснити теоретичний аналіз щодо взаємозв’язку розумового розвитку з копінг- стратегіями у підлітковому віці;
підібрати методики та емпірично дослідити розумовий розвиток у підлітковому віці та копінг-стратегії;
визначити рівень розумового розвитку та його взаємозв’язок з копінг-стратегіями у підлітковому віці.
У ході нашого наукового дослідження було проаналізовано стан проблеми вивчення копінг-стратегій, вибору копінг-стратегій відповідно до вікових відмінностей. Також було вивчено питання про розвиток когнітивної сфери у підлітковому віці.
Процедура дослідження мала на меті встановити рівень розумового розвитку підлітків і його взаємозв’язок із копінг-стратегіями учнів. Експериментальне дослідження проводилося на базі Козелецької гімназії №1. Вибірка складала 25 осіб. Діагностична процедура включала в себе такі методики:
Тест зростаючої трудності «методика Равена» ;
Опитувальник «Копінг-поведінка в стресових ситуаціях (С.Норман, Д.Ф.Ендлер, Д.А.Джеймс, М.И. Паркер; адаптований варіант Т.А.Крюкової);
На основі проведення методики Равена стало зрозуміло, що найвищого рівня інтелектуального розвитку за шкалою Равена не набрав жоден із досліджуваних. 4% учнів тобто 1 учень має інтелектуальний розвиток вище середнього рівня. Один учень (4%) – трохи вище середнього рівню інтелектуального розвитку за шкалою Равена. 28% учнів мають середній рівень інтелектуального розвитку, а 24% – трохи нижче середнього рівню; 12% – низький та 8% – найнижчий рівень інтелектуального розвитку.
Отримане відсоткове відношення результатів дослідження показано на екрані.
На основі проведеного опитувальника «Копінг-поведінка в стресових ситуаціях» було складено кругову діаграму, яку ви зараз бачите на екрані.
Отже, виявилося, що 24% учнів використовують копінг-стратегії на вирішення задач, 12% використовують копінг-стратегії зорієнтовані на емоції, а решта –– 54% –– на уникнення вирішення задач.
Відповідно до поставленої гіпотези нас цікавив взаємозв’язок між результатами по двом проведеним методикам. Для того, щоб його побачити ми склали порівняльну таблицю, в якій прослідкували співпадання показників по двом методикам.
Проаналізувавши складену таблицю, ми визначили, що наша гіпотеза підтвердилася. Дійсно, в учасників, що мають рівень інтелектуального розвитку «вище середнього», «трохи вище середнього» та «середній» переважає копінг на вирішення задач (із 9 показників – 6 співпадань, що становить 70%). Інші учасники з «найнижчим», «нижче середнього», «трохи нижче середнього» та «низьким» рівнем інтелектуального розвитку використовують копінг зорієнтований на уникнення вирішення задач та копінг зорієнтований на емоції(із 16 показників – 16 співпадань, що становить 100%).
Таким чином, ми визначили, що проблема низького розумового розвитку учнів підліткового віку тісно пов’язана з вибором ними успішної чи не успішної копінг-стратегії по життю. Тому важливо приділяти увагу дітям з низькими показниками в навчанні, адже їх неуспішність і низький інтелектуальний розвиток може залежати від зростаючого використання копінг-стратегій, які є індикатором того, що в процесі дорослішання підлітки можуть краще або гірше усвідомлювати свої стреси. Треба залучати їх якщо не до навчальної діяльності, то принаймні до виховної роботи, щоб діти відчули себе суспільно-корисними і навчилися пристосовуватися до різних ситуацій, що виникають у ході взаємодії з іншими людьми.
