Поезія, народжена Україною. Катерина Григорівна Дужа
Катерина Григорівна Дужа народилася 15 грудня 1942 року в селі Рикові Козелецького району.
Вищу освіту здобула в Чернігівському педагогічному інституті, який закінчила 1969 року.
Викладала математику у Крехаївській, Риківській школах (1964 – 1989 рр.). Завідувала відділом Козелецької районної газети «Новини Придесення».
Перший вірш «Роздуми» надрукувала в обласній молодіжній газеті «Гарт» 1990 року під псевдонімом Марія Вишнева. Перше оповідання «Посвідчення» – у 1998 році в газеті «Літературна Україна».
У цьому проміжку відбулося багато важливих і визначальних подій у житті сільської вчительки.
1991 року вона взяла участь у міжнародному літературному конкурсі «Гранослов» і стала переможницею. Наступного року у видавництві «Український письменник» вийшла з друку перша поетична книга Катерини Дужої «Дві волошки», що відкрила обдарованій авторці двері до Національної спілки письменників України (1994).
Широко репрезентував творчість полісянки колективний збірник віршів педагогів України «Самоцвіти» (1996).
Через рік видавництво «Український письменник» випускає книгу К. Дужої «Жінка на заході сонця», а услід за нею – збірку лірики «А небо світає...»
Творчість Катерини Дужої вписалася у поетичний хор Придесення. Її слово виболіле, щире, природне. Органічність поезії – чи не найприкметніша риса поетеси.
У мене не вірші – а мамина хата, і сад,
І вечір, застиглий в осмуті назрілих досад,
Купання любистку і м ’яти в наївності дум,
І сліз у потомленім серці розбурханий шум...
Останнім часом опубліковані книги Катерини Дужої «Забутий полонез» та «Три долі».
