Інтерактивні технології навчання на уроках математики
До відомих істин педагогіки, в яких переконана і я, належить така: вчаться діти, яким цікаво вчитися, і не хочуть вчитися ті, кому це не цікаво. А для розвитку інтересів людини характерна закономірність, описана кругами Зенона: якщо людина знає і вміє мало, то не знає вона теж відповідно небагато, якщо ж її знання збільшуються, то вона збільшує і свою область незнання. Таким чином, набуті системні знання певного круга виступають своєрідним каталізатором майбутнього інтересу, стають одним із значних стимулів особистої активності і росту. Методична проблема, над якою я працюю останні роки звучить так: “шляхи і методи активізації пізнавальної діяльності учнів при вивченні математики ”. Опрацювавши багато сучасних методичних рекомендацій з даного питання і випробувавши їх на практиці я прийшла до висновку, що саме інтерактивні методики навчання найкраще сприяють вирішенню даної проблеми.
Інтерактивні технології навчання на уроках математики сприяють ефективному розвитку в кожної особи математичних здібностей, розвитку логічного мислення, системи загальнолюдських цінностей та загальноприйнятих норм поведінки, як на уроках математики, так і в житті; розвитку здатності цінувати знання та вміння користуватися ними; усвідомленню особистої відповідальності та вмінню об'єднуватися з іншими членами колективу класу задля розв'язання спільної проблеми, розвитку здатності визнавати і поважати цінності іншої людини, формуванню навичок спілкування та співпраці з іншими членами групи, взаєморозуміння та взаємоповаги до кожного індивідуума, вихованню толерантності, співчуття, доброзичливості та піклування, почуття солідарності й рівності, формуванню вміння робити вільний та незалежний вибір, що ґрунтується на власних судженнях та аналізі дійсності, розумінні норм і порав поведінки.
В умовах інтерактивного навчання на уроках математики забезпечуються формування в його учасників передусім таких інтелектуальних умінь, як аналіз, порівняння, виділення головного, а також критичне мислення та здатність приймати відповідальні рішення.
Сучасна школа стоїть перед прикрим фактом: в умовах традиційних форм та методів навчання школярі, пасивно отримуючи інформацію, не вміють здобувати її самостійно і застосовувати те, що знають.Натомість соціальне замовлення не тільки України, а й світового співтовариства вимагає перш за все людей, здатних самостійно самовдосконалюватися. Це знайшло відображення і у доповіді ЮНЕСКО “Освіта: прихований скарб ”, де проголошено: “Людина має навчитися: пізнавати, тобто оволодівати інструментарієм, необхідним для розуміння того, що відбувається у світі; діяти таким чином, щоб робити потрібні зміни у середовищі свого мешкання; жити в суспільстві, беручи участь у всіх видах людської діяльності ” .
Теоретичною основою запровадження інтерактивних методів навчання мусять бути системний, особистісно-зорієнтований та діяльнісний підходи до побудови дидактичних процесів; теорія оптимізації педагогічного процесу (Ю. К. Бабанський, М. М. Поташник), а також інваріантність процесу навчання, уроку як конкретної форми існування процесу засвоєння знань і методу навчання як мікродіяльності навчання. Методологічною основою – розробки сучасних українських та зарубіжних педагогів у галузі методів та технологій навчання. Теоретичні та практичні розробки в цій галузі належать В. Гузєєву, А. Гіну, О. Пометун, Л. Пироженко, А. Фасолі. Я схиляюся до визначення, О.Пометун та Л.Пироженко: “Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання в співпраці)…”
Які сильні сторони інтерактивних методів навчання? Перш за все – підвищення “ККД” процесу засвоєння інформації. За даними американських вчених, під час лекції учень засвоює всього лиш 5% матеріалу, під час читання – 10%, роботи з відео/аудіоматеріалами – 20%, під час демонстрації – 30%, під час дискусії – 50%, під час практики – 75%, а коли учень навчає інших чи відразу застосовує знання – 90%. Як бачимо, відносно пасивні методи навчання (коли учень лише засвоює та відтворює інформацію) мають на рівень (в 5-10 разів!) нижчу ефективність, ніж активні та інтерактивні. Тому можна сформувати кредо інтерактивного навчання:
Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.
Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю я набуваю знань і навичок.
Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.
Набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти.
Під час інтерактивного навчання учень стає не об’єктом, а суб’єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку (це особливо важливо для старшокласників). Це забезпечує внутрішню мотивацію навчання, що сприяє його ефективності.
Термін “інтерактивний” прийшов до нас з англійської мови і має значення “взаємодіючий ”. Існують різні підходи до визначення інтерактивного навчання. Одні вчені визначають його як діалогове навчання: “Інтерактивний – означає здатність взаємодіяти чи знаходитись в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп’ютером) або ким-небудь (людиною). Отже, інтерактивне навчання – це перш за все діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя та учня ”.
Дане питання достатньо розроблене у багатьох працях з дидактики, психології та педагогіки. Деякі з тих, що я опрацювала, перераховані у списку використаної літератури.
Інтерактивні вправи на уроках математики зорієнтовані на:
розвиток належності мислення школярів, певної самостійності думок: спонукають учнів до висловлення своєї думки, стимулюють вироблення творчого ставлення до будь-яких висновків, правил тощо. Деякі з інтерактивних вправ (наприклад, „Робота в парах", „Робота в групах", „Карусель", „Пошук інформації" та інші) спрямовані на самостійне осмислення матеріалу, допомагають замислитися („Чи справді це так?"), дослідити факти, проаналізувати алгоритм розв'язків, розуміти їхню суть, перевірити і себе і свого товариша, знайти помилку; розвиток опору до навіювання думок, зразків поведінки, вимог інших: спонукають учнів до відстоювання власної думки, створюють ситуацію дискусії, зіткнення думок.
Важливо оптимально поєднувати залежно від цілей уроку, форми організації пізнавальної діяльності, методи навчання і зміст учбового матеріалу.
Вивчення нової теми починаю із знайомства учнів з планом вивчення даної теми. Наприклад, 7 клас тема «Лінійні рівняння з однією змінною» -9 годин. З таблиці учні бачать, на яких уроках здійснюватиметься вивчення нового матеріалу, набуття навичок і вмінь, контроль, рефлексія, корекція; де робота буде організована в групі, індивідуально, фронтально. На яких уроках оцінки отримають всі. Самостійні роботи обов'язково складаю диференційовані. Підручник - Алгебра 7 Г.П.Бевз, В.Г.Бевз.
Уроки математики, організовані за інтерактивними технологіями, сприяють розвитку мислення учнів, уміння вислухати товариша і зробити свої висновки, вчитися поважати думку іншого і вміти аргументувати думку свою. Тому, на своїх уроках математики активно застосовую групову навчальну діяльність - модель організації навчання в малих групах, об'єднаних спільною навчальною метою. Найчастіше парну і групову роботу я проводжу на етапі застосування набутих знань. Тому, клас поділяю на групи з різними навчальними можливостями, і кожна з цих груп потребує особливого, індивідуального підходу. Найважче працювати зі слабкими учнями, вони потребують дуже багато уваги на уроці, і ось постає питання, як організувати роботу з цими учнями. Щоб не залишати поза увагою інші групи дітей. Малі групи використовую тільки в тих випадах, коли завдання вимагає спільної, а не індивідуальної роботи.
Формування групової спільності можна почати з своєрідної розминки - емоційної, інтелектуальної, комунікативної і т.д. Наприклад : учням можна запропонувати стисло відповісти на питання: «Що ти чекаєш від уроку, заняття?», «Що тобі вже відомо по темі?», добре допомагають створенню потрібної аури вибір епіграфа до уроку, незвичайне вітання вчителя і т.д. В процесі пошуку рішення задачі при інтерактивному навчанні відбувається зіткнення різних точок зору учнів. Тому необхідно познайомити учнів з нормами поведінки при інтерактивному спілкуванні.
Особливість виконання вправ за інтерактивними технологіями полягає в тому. що будь-яка вправа або завдання складається з трьох елементів: 1. інструкція; 2. дія; 3. рефлексія (осмислення), тобто спочатку йде пояснення, як робити, далі учні виконують завдання, а в процесі рефлексії пояснюють, чому саме такий варіант або спосіб, дію обрали.
В кожній групі розподілені ролі, які вони повинні виконувати під час групової роботи.
Спікер, головуючий (керівник групи): зачитує завдання групі; організує порядок виконання; пропонує учасникам групи висловитися по черзі; заохочує групу до роботи; визначає доповідача.
Секретар: веде записи результатів роботи групи; записи веде коротко й розбірливо; як член групи, повинен бути готовий висловити думки групи при підбитті підсумків чи допомогти доповідачу.
Посередник: стежить за часом; заохочує групу до роботи.
Доповідач: чітко висловлює думку групи; доповідає про результати роботи групи.
Важливим моментом групової роботи є опрацювання змісту і подання групами результатів колективної діяльності. Залежно від змісту та мети навчання можливості різні варіанти організації роботи групи.
Застосування вправ „Аналіз ситуації", „Вирішення проблем", вчать дітей протистояти тиску більшості, відстоювати свою думку. Виявити помилку у судженнях, відповідях, вказати на неї і довести це - спонукає завдання, де вчитель зумисне допускає помилки. Наприклад : у 8 класі вивчаючи тему «Раціональні рівняння та їх розв’язання» пропоную учням знайти помилки в «розв’язаннях» таких рівнянь : 1. «Рзвязання» : Виконавши в лівій частині ділення, одержимо. Поділимо обидві частини цього рівняння на :,,,, Перевірка : Підставимо перший корінь : ,. Підставимо другий корінь : . «Відповідь» :=2,=-2Коли в завданнях наявна певна проблемна ситуація, то розв'язання їх в умовах інтерактивних технологій активно стимулює діяльність мислення, спрямовану на подолання протиріччя, непорозумінь. Через зіткнення поглядів учні осягають суть, причини дій, вчинків; виробляють критичне ставлення до себе, вчаться бачити свої помилки та адекватно ставитися до них; порівнюють себе з іншими й ретельно себе оцінювати.
Наприклад, щоб викликати в учнів інтерес до вивчення формул скороченого множення та до їх застосування, організовую змагання “Учитель - клас. ” на обчислення значень числових виразів виду
199*201, 252+2*25*5+52, (17+3)(172-17*3+32). Я виконую обчислення швидко і усно, діти - довго і письмово. Їх зацікавлює ця різниця. У них виникає бажання і самим навчитися так рахувати , як я.
Ці вправи сприяють самопізнанню особистості і на цій основі взаєморозумінню вчителів і учнів та розумінню школярами вимог і критичних зауважень учителя. А розуміння власних дій є необхідним для формування дисциплінованої поведінки. Завдяки правильному, адекватному усвідомленню не лише позитивного, а й негативного у власній поведінці, діях, навчанні виникає критичне ставлення до себе, що конче потрібне насамперед для сприймання вимог інших; розвиток пошукової спрямованості мислення, прагненню до знаходження кращих варіантів вирішення навчальних завдань: передбачають вправи, які ставлять дітей у реальну ситуацію пошуку. Інколи вони пропонують нестандартні виходи із ситуацій, які ми, дорослі, часто відкидаємо як нереальні, неможливі. Такий категорійний підхід до ідей дитини гальмує в неї бажання ділитися власними ідеями, підриває віру у свої можливості.
У процесі інтерактивних вправ „Розумовий штурм", „Коло ідей", „Вирішення проблем", „Незакінчені речення" приймаються всі думки дітей як реальні, так і вигадані. Вправа „Пошук інформації" вчить школярів самостійно працювати з додатковою літературою, дає можливість віднайти факт, який може заперечувати те, що раніше приймалося як незаперечне. Для груп розроблено запитання, відповіді на які можна знайти в різних джерелах інформації - це роздатковий матеріал, підручник, довідкові видання. Учні об'єднуються в групи. кожен отримує запитання по темі уроку. Визначається час на пошук та аналіз інформації. Отже, це дає можливість для розвитку розумового скепсису щодо існуючих правил, висновків, думок;інтерактивні вправи спрямовані і на розвиток уміння знаходити спільні рішення з однокласниками; на підвищення інтересу школярів до вивченого матеріалу. Наприклад,вивчаючи у 6 класі тему «Пропорції, основна властивість пропорції» я застосовую метод Пошук інформації, де кожна група шукає певну інформацію. Ось приклади карток – завдань :
Задача. Одного разу вчені знайшли в Індії давній математичний рукопис, після розшифровки якого їх зацікавив такий запис: 10 І З І 40 І 12
Як ви думаєте, що він означає?
1. Що таке пропорція?
2. Як записують і читають пропорції?
3. Поясни запис із задачі.
„Рольові ігри" сприяють не лише розвитку вміння викладати свої думки, а й з повагою ставитися до думок і пропозицій інших. Атмосфера доброзичливості, заохочення під час обговорень, підтримка сором'язливих дітей під час інтерактивних вправ зумовлює розумову й емоційну розкомплектованість учнів, знижує страх перед можливими помилками, сприяє розвитку вміння аргументувати.
Наприклад, учні 5-6 класів дуже люблять інсценувати на уроках казки, такі як « Як Чисельники собі Знаменника шукали» (Зведення дробів до спільного знаменника), «Як Незнайко в лісі заблудився» (Координатна площина), «Як ведмежата сир ділили» (Порівняння десяткових дробів). Згодом діти самостійно складають казки, в яких грають головні ролі.
Крім того, використовуючи роботу в парах, часто на уроках математики застосовую роботу з комп’ютером. Одна з найулюбленіших навчаючих програм – «Динамічна геометрія». Наприклад дуже складно сприймається учнями, і мало часу відводиться програмою на тему «Перерізи» в 11 класі. А використовуючи цю програму, уроки стають цікавими, а тема зрозумілою для учнів . Див. додаток 1.
Суть інтерактивного навчання на уроках математики полягає ще й в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів колективу. Це спів-навчання, взаємо-навчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять рефлектують з приводу тощо, вони знають, вміють і здійснюють.
Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, відкрито спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, самостійно приймати рішення.
Результати роботи. З метою аналізу рівня сприймання матеріалу учнями під час організації групової навчально-пізнавальної діяльності в нашій Козелецькій гімназії №1 було проведено експеримент на базі 7 класу, де я не тільки викладаю математику, а й є класним керівником. Було виявлено у процесі дослідження кілька рівнів розвитку сприймання навчальних досягнень учнів. До І-рівня відносились діти, які навчаються на 10-12 балів. До ІІ-рівня відносились учні, які чітко знають мету навчання, але не володіють достатнім досвідом пізнавальної діяльності У них переважають оцінки 7-9 балів. До ІІІ-рівня – учнів, яким уроки математики не подобаються або вони навчаються в основному на 4-6 балів. Для виявлення рівня розвитку сприймання навчального матеріалу учнями ми використовували анкети, бесіди з учнями, вчителями, батьками, вивчали шкільну документацію, проводилось тестування.
Анкетування було охоплено 22 учні експериментального класу і 29 учнів контрольного класу. Виявилось, що до першого рівня сприймання навчального матеріалу ми можемо віднести 20% учнів, до другого – 50%, до третього – 30%.
По підсумкам 1 семестру навчання з застосуванням інтерактивних технологій та роботи в групах майже на кожному уроці в експериментальній групі кількість учнів І рівня збільшилась на 10%( з 15% до 25%), а кількість учні ІІ рівня – збільшилась на 5%(з 40 до 45%). Кількість ІІІ рівня зменшилась, відповідно на 15%(із 45 до 30%).
У контрольній групі в цілому зберігається та ж тенденція, що й в експериментальній групі , але рівень сприймання навчального матеріалу учнями, що працювали за експериментальною методикою з п’ятого класу, проходить швидше, і цей процес більш керований, ніж в контрольній групі. Це підтверджується оцінками, отриманими учнями під час експерименту. Вони значно вищі. Див додаток 2
Висновок.
Використання в роботі технології інтерактивного навчання дає учневі:
· розвиток особової рефлексії;
· усвідомлення включеності в загальну роботу;
· становлення активної суб'єктної позиції в учбовій діяльності;
· розвиток навиків спілкування;
· ухвалення моральності норм і правил спільної діяльності;
· підвищення пізнавальної активності класу:
· формування класу як груповій спільності;
· підвищення пізнавального інтересу;
· розвиток навиків аналізу і самоаналізу в процесі групової рефлексії; вчителеві:
· нестандартне відношення до організації освітнього процесу;
· формування мотиваційної готовності до міжособової взаємодії не тільки в учбових, але і інших ситуаціях.
З набуттям практичного педагогічного досвіду неодноразово змінювалися мої погляди на процес освіти.
З технології інтерактивного навчання я узяла багато нового і корисного для свого професійного зростання, для вирішення проблеми активізації пізнавальної діяльності дітей. Учні з року в рік стають дорослішими, розвинутішими за допомогою нетрадиційного підходу до навчання. Вони здатні працювати вже не на репродуктивному рівні, а творити. Завдяки технології співпраці вони стають самостійнішими, активнішими, товариськими і здатними працювати на більш високому рівні.
Створюється ситуація мого творчого зростання, завдяки якій я виходжу на вищий виток свого професійного розвитку.
Література.
В.Н.Осинський, “Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики в 9-10 класах”, Київ “Радянська школа”, 1980.
Гін А. Прийоми педагогічної техніки. – Луганськ, 2004. – 84 с.
Голодюк Л. Як навчити учнів спілкуватися на уроці // Рідна школа. – 2001. - №9.
Гузеев В.В. Образовательная технология: от приема до философии. – М.: Сентябрь, 1996.
Дьяченко В.К. Сотрудничество в обучении: О коллективном способе учебной работы. – М.: Просвещение, 1991.
Интерактивное обучение: новые подходы // Відкритий урок. – 2002. –№5-6.
Інтерактивні методи навчання у підготовці спеціалістів для банківської системи України: Зб. наук. праць. – Суми – Харків, 2001. – 250 с.
Кондратюк В.Л., Волос М.М., Бабин І.І. Основні тенденції розвитку систем освіти та освітніх технологій у світовій педагогічній практиці. // Відкритий урок. – 2002. –№5-6.
Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002. - №5/6.
Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. К, 2000. – 368 с.
Освітні технології. / За ред. О.М.Пєхоти. – К. – 2002. – 255 с.
Подласый И.П. Педагогика. – М.:ВЛАДОС, 1999. – Кн. 1.: 576 с.
Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія і практика. – К., 2002. – 136.
Саган О. Інтерактивні методи навчання як засіб формування навчальних умінь молодших школярів // Початкова школа. – 2002. - №3.
Суворова Н. Интерактивное обучение: новые подходы // Инновации в образовании. – 2001. - №5. – С.106-107.
Фасоля А.М. Особистісно-зорієнтоване навчання: дидактичний аспект // Українська мова і література. – 2003. - №48.
Фасоля А.М. Урок в умовах особистісно-зорієнтованого навчання // Українська мова і література. – 2003. - №46.
Хуторской А.В. Современная дидактика: Учебник для вузов. – СПб: Питер, 2001. – 544 с.
Юдин В.В. Педагогическая технология. – Ярославль, 1997.
Інформаційно-методичний журнал „Школа2, № 6, червень 2006 р.
Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. / Авт.-уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. - 2004.
Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. / Авт.-уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. - 2007.
Науково-методичний журнал „Математика", № 30, жовтень 2007 р.
Науково-методичний журнал „Математика", № 13-14, травень 2007 р.
Автор: Л. Крикунова
По матеріалам: Освіта.ua
